Про те, як ловити ляща фідером.

Лящ – одна з найвідоміших риб в наших водоймах. Існує велика кількість способів його лову. Ляща ловлять на поплавкову вудку, на донку, на фідер і деякими іншими способами. Лящ, так само клює на величезну кількість різноманітних насадок. Серед них хробаки, мотиль, горох, картопля, кукурудза… Ця риба може досягати значних розмірів. Іноді рибалкам попадаються лящі вагою близько чотирьох кілограмів. Але в основному вага ляща рідко перевищує два кілограми. Лящ досить смачна риба. Він, звичайно, трохи поступається коропу, але в копченому вигляді може навіть перевершити його. Тут багато що залежить від уміння кухаря.

Останнім часом багато рибалок любителів відмовляються від використання звичайних донок і ловлять на фідер. Це цілком виправдано. Добре налаштований фідер замінює цілу батарею донок. Природно якщо мова не йде про коропові вудилища і ловлю саме великого коропа. Там краще використовувати кілька вудлищ. Хоча короп клює і на фідер.

Ловля ляща на фідер захоплююча і спортивна. Скільки задоволення можна отримати, витягаючи великого ляща на тонкий повідець. Це не порівняти з донкою, оснащеною канатом замість волосіні. Та й результативність лову на фідер найчастіше, вище.

Для ловлі ляща підходять майже всі фідерні вудилища. Для лову на великій річці краще вибрати важкий фідер, а на ставку або озері – легкий чи середній. Довжина вудилища не особливо важлива. Котушка підійде практично будь-яка. Важливо, що б у неї був хороше фрикційне гальмо і плавне намотування. Тобто цілком підійде гарна спінінгова котушка. На шпулю бажано намотати плетену волосінь. Вона миттєво передає інформацію про клювання на кінчик вудилища. У плетінки є і мінуси. Перший і головний мінус – вона не розтягується. Це властивість не дозволяє волосіні гасити ривки великої риби. Тим самим збільшується навантаження на поводок, що приводить іноді до обриву снасті. Від цього рятує вміння правильно користуватися гальмом і вудилищем. Звичайну волосінь доцільно використовувати на невеликих дистанціях лову або взимку, коли плетена волосінь замерзає.

Годівниці бажано використовувати великі. Лящ – дуже ненажерлива риба. І чим вона більша, тим більше корму треба. Годівниця повинна мати безліч отворів. Це необхідно для швидкого вимивання підгодовування і живих компонентів які містяться в ньому. Можна використовувати і спеціальні коропові годівниці. Вони не мають стінок, а підгодовування просто прилипає до їх основи. Тільки підгодовування для них потрібно липке і в’язке. Кріпити годівницю до волосіні можна по-різному. Зазвичай рибалка сам вибирає потрібний йому спосіб.

Повідці робляться з тонкої і міцної волосіні. Від якості повідків залежить можливість упіймання великого трофея. Так що, економити на повідках не варто. При добре налаштованій снасті, досить повідця товщиною 0.12 – 0.14 міліметра. Якщо волосінь якісна, то на такий повідець цілком можна витягти кілограмового ляща. При наявності підсака зрозуміло.

Гачки потрібно брати тонкі і гострі. Розмір гачка вибирається виходячи з розміру насадки. Не варто брати занадто маленькі гачки. Вони можуть розігнутися під вагою великої риби. Гачок потрібно надійно прив’язувати до повідця. Найкраще заздалегідь зв’язати кілька повідків і міняти їх після виведення крупної риби. Не варто шкодувати, повідці витратний матеріал. А гачок який затупився невчасно, може погано впитися в пащу риби.

Довжина повідця підбирається експериментально. Наприклад, довжина повідка для лову на річці часто відрізняється від довжини повідця для ловлі в стоячій водоймі.

Перед початком риболовлі замішують прикормку. Лящ любить поїсти і прикормки потрібно якомога більше. Підгодовування для фідера готують так само, як і для інших видів лову. Головне не забути додати живих компонентів. Для лову ляща їх додають особливо багато. Найчастіше в підгодовування додають мотиля. Опариша і рубленого хробака рідше. Мотиль є природним кормом ляща. Його кількість в підгодовуванні збільшують зі зменшенням температури води. У деяких випадках підгодовувати можна тільки мотилем. Існує один цікавий спосіб забивання підгодовування в годівницю. Він якраз відмінно підходить для лову ляща. У годівницю забивають трохи прикормки і ущільнюють її. Виходить подоба пробки. Всередину насипають мотиля або опариша. Зверху так само забивається підгодовування. Таким чином, можна годувати практично одним мотилем або опаришем.

Лящ – донна риба. Він тримається переважно в глибоких місцях. На річках він може триматися недалеко від обривистих берегів, в ямах і інших місцях зі складним підводним рельєфом. Найчастіше лящ стоїть далеко від підводної рослинності, надаючи перевагу чистому мулистому дну. Лящ – зграйна риба. Причому, зграї формуються з риб практично однакових розмірів. Рибалці крупно повезло, якщо на його підгодовування підійшла зграя великих лящів. Втім, такі зграї зазвичай нечисленні.

Снасть зібрана і прийшов час підгодовування. Годувати можна різними способами. Найлегше просто закидати підгодовування руками, формуючи з неї кулі. Можна годувати самим фідером, нещільно забиваючи годівницю і закидаючи її в певне місце. Головне не економити підгодовування. Зграя ляща може довго триматися на одному місці, якщо в ньому є чим поживитися. Під час риболовлі місце потрібно періодично догодовувати. Робити це потрібно якомога обережніше. Лящ полохлива риба, і розігнавши зграю, можна вже не дочекатися клювань.

Після підгодовування можна закидати снасть. На гачок одягають кілька мотилів, опаришів або черв’яків. Не варто боятися насаджувати багато. Навпаки, лящ може не звернути уваги на маленьку наживку. Мотиля насаджують пучком, проколюючи більш темну його частину. Після кожної спійманої або риби яка зійшла, насадку краще змінити. Великий лящ навряд чи спокуситься пучком розчавлених і витеклих мотилів. Іноді, при відсутності клювань, ситуацію може врятувати комбінування насадок. Найчастіше на гачок одночасно насаджують мотиля і опариша, але можливі й інші варіанти.

Снасть закинута і залишилося дочекатися клювання. Спочатку на підгодовування підтягнуться невеликі риби. Серед них можуть бути підлящики, плотва, густера. Їх клювання трохи відрізняються від клювань великого ляща. Найчастіше дрібниця смикає кінчик фідера, іноді навіть не в змозі його зігнути. Підлящики клюють, різко згинаючи вершинку фідера. Але клювання крупного ляща рідко можна сплутати з покльовкою дрібниці. Кінчик вудилища починає повільно згинатися, іноді захоплюючи за собою і вудилище. Тут потрібно не ловити гав. Підсікання повинно бути різким, але акуратним. Гострий гачок ще сильніше уп’ється в м’яку пащу риби, і вона вже нікуди не дінеться. Іноді клювання різко припиняються. І лише іноді кінчик фідера ледве ворушиться. Це може бути ознакою того, що підійшла велика риба. Вона розігнала дрібницю і незабаром може клюнути. Тут потрібно бути особливо уважним.

Великий лящ сильно опирається. Тільки триває це не довго. Проте, розслаблятися не варто. Рибу потрібно як слід втомити. Зазвичай, втомлений лящ спливає до поверхні. Як тільки це сталося, можна акуратно підтягувати рибу до берега. Далі необхідний підсак. Це взагалі дуже потрібний аксесуар в фідерної ловлі. Його опускають у воду, а рибу акуратно підводять вудилищем. Не варто намагатися ловити рибу підсаком. Це може привести до втрати трофея.