Найбільш поширеним видом зимової риболовлі є ловля окуня. Причиною цього є той факт, що окунь живе в будь-яких водоймах на всій території України.

Цю рибу можна знайти в озерах, ставках, великих і малих річках, штучних водосховищах. Окунь хоче їсти цілий рік, що означає успішну риболовлю. Потрібно лише продемонструвати певні навички і знання рибальського справи.

При лові окуня взимку на безмотилку насамперед потрібно знайти місця проживання риби і підібрати правильну приманку. Не менш важливим фактором є і обрана техніка лову.

Визначення безмотильної мормишки і її відмінності від звичайної

Безмотильна мормишка відрізняється від звичайної тим, що для неї не потрібно насадка, так як вона досить ефективна і сама по собі. Більш того, безмотилка демонструє високу ефективність, особливо при ловлі тієї великої риби, яка звичайними насадками не надто цікавиться.

Безмотилка своєю формою, розмірами, рухами і кольором зобов’язана нагадувати прототип тої комахи або тварини, під яку вона маскується. Рухи залежать від рибалки і обраної ним тактики, іменованої проводкою.

Переважна більшість безмотилок розміщується на волосіні в вертикальному або близькому до нього положенні. Це обумовлюється особливостями конструкції таких приманок. У практично всіх насадок мормишок гачок з тіла виноситься менше, ніж у звичайних мормишок. Бувають і винятки, проте далеко винесений гачок прикривається додатковими елементами, тим самим маскуючись. Безмотилка в такому випадку візуально подовжується.

Насадочна мормишка в обов’язковому порядку повинна виглядати, на подобі комах або рачків (відігравати роль тієї їжі, якою живиться виловлюєма риба, що мешкає в конкретній водоймі). При цьому на плечі рибалки лягає завдання робити проводки, тобто імітувати рухи оригінальної приманки. Для цього варто піднімати приманку вгору і вниз, рухати в сторони, здійснювати коливання, робити паузи та інше.

У самому тілі безмотилки є різні лиски і дзеркальця, що створюють коливання, які в свою чергу притягують рибу. Інтенсивність цих коливань грає одну з ключових ролей в процесі такої риболовлі.

Вибір безмотилки

Вкрай важливо правильно підбирати розмір і тип мормишки. Тільки в цьому випадку можна сподіватися на успіх при лові на безмотилку. Оскільки снасть не приманює рибу приємним запахом, то повинна компенсувати це своїм зовнішнім виглядом.

Для ловлі окуня найкраще підходять два різновиди безмотилок: «банан» і «дискошар». Обидва варіанти є універсальними (з їх допомогою можна ловити майже всі види риби) і ефективними. При ловлі риби на «банан» слід дотримуватися швидкої гри, при лові на «дискошар» можна вибрати на свій розсуд, яка буде гра (швидка або повільна).

Хорошим варіантом безмотилки вважаються і пофарбовані в чорний колір «чортики». Також часто використовуються такі безнасадочні блешні, як: «мураха», «коза», «уралки», «німфа», «клопик», «муха».

У процесі підбору снасті обов’язково потрібно врахувати водойму, в якій буде ловитися риба, так як з цієї інформації можна буде почерпнути дані про звички риби: наприклад, в річці вона буде вести себе не так, як в озері. Якщо в маленькому ставку косяк окуня може налічувати 5-10 голів, то в водосховищі їх чисельність в конкретному місці може сягати кількох тисяч риб.

Виходячи з цього, можна зробити висновок: в малих водоймах слід використовувати маленького розміру безмотилку і грати нею максимально обережно, особливо спочатку, на стадії пошуку. А подальші дії робити вже після визначення поведінки риби. У водоймах великих розмірів, в яких більше риби і менше їжі для неї, окунь рідко буває занадто обережний. У таких випадках можна діяти сміливо, застосовуючи великі блешні, в тому числі яскравих забарвлень.

Одну з головних ролей для досягнення успіху в лові на мормишку грає колір безмотилки. Дуже важливо підібрати його правильно. «Дискошар» зазвичай забарвлюється в золотистий або сріблястий колір. Для «банана» рекомендуються вишневі або яскраво-червоні тони, можливе і строкате розфарбування. Однак ці рекомендації є умовними. Ідеально підходящий колір і розмір блешні можна підібрати лише на місці лову.

Досвідчені рибалки стверджують, що у водосховищах великого розміру і річках оптимально використовувати яскраво-червоні, зелені або зеленуватого відтінку безмотилки. При наявності навичок можна досить швидко підібрати ідеальний варіант, який сприятиме великому улову.

Техніка ловлі

Проводка безмотилки може мати безліч варіантів, кожен з яких буде ефективним за певних умов, приносячи внаслідок свого застосування клювання. Саме тому рибалці необхідно частіше експериментувати з проводкою до моменту підбору оптимального варіанту для певних умов лову. Можна виділити досить прості, але при цьому результативні техніки проводки безмотилки.

Перша проводка – класична – з частими активними коливаннями і невеликою амплітудою. У певних групах рибалок її називають «дриблінгом» або «тряскою». З цієї проводки слід починати облов лунки на стадії пошуку окуня. В кінці проводки рекомендується зробити п’яти секундну паузу, затримавши безнасадочну мормишку у верхній точці.

Друга базова проводка має на увазі здійснення плавного підйому і погойдування вудилищем з великою амплітудою і низькою частотою. Така проводка добре підходить для лову пасивного окуня. Також вона ефективна при лові риби по останньому льоду.

Ці дві проводки в більшості випадків допомагають виявити окуня.

Порядок дій гранично простий:

• слід просвердлити лунку;
• зробити два підйому безмотилки з великою частотою, витримуючи вищеназвану паузу у верхній точці в кінці другого підйому;
• похитуючи безмотилку, здійснити кілька підйомів.

Якщо ефекту немає, то можна спробувати повторити цикл заново або ж відразу перейти до іншої лунки. Можливі випадки, коли окунь не реагує на ці проводки або ж спочатку проявляє активність, а після – затихає. У подібних випадках буде доцільно застосувати інші проводки.

Корисною може виявитися активна часта гра з паузами. Під цим поняттям мається на увазі класична швидка гра. Після занурення блешні на глибину потрібно підняти її на 5-7 см, після чого зробити паузу на 3-5 секунд, потім знову підняти і затримати на зазначений час. Цикл потрібно повторювати до тих пір, поки безмотилка не опиниться у верхній точці. Можна зробити трохи інакше: піднімати безнасадну мормишку плавно, зрідка зупиняючи її.

Після такої проводки можна зробити проводку погойдуванням у вигляді пунктиру. Такий спосіб іноді виявляється корисним в процесі приманювання пасивного окуня.

Існує відносно проста проводка – підйом безмотилки повільно і рівномірно. Єдина складність – потрібна зосередженість. Швидкість підйому повинна бути низькою, а підйом плавним, без коливань.

У деяких випадках з метою залучення окуня потрібно здійснювати активну проводку з мінімальними коливаннями в певній точці. Спосіб застосовується при необхідності залучити малоактивного окуня або ж зосередити рибу в районі лунки при її розосередженні в певному радіусі досяжності.

Якщо всі проводки випробувані, а успіху немає, то варто спробувати ті ж проводки, але в зворотному порядку – зверху вниз. Це може здобути дію в період зміни погодних умов або ж по останньому льоду.

Варіантів гри блешнею досить багато. Кожна проводка може виявитися ефективною. Все залежить від конкретних умов, в яких вияв проводиться рибалка. Лише експерименти і імпровізація допоможуть досягти успіху. Цілком ймовірно, що рибу приверне незвичайна проводка, придумана самим рибалкою під час процесу риболовлі.

Кращі безмотилки

Існує багато різновидів безнасадочних мормишок, найбільш популярні з яких будуть розглянуті нижче.

«Мураха»

Одна з найпоширеніших безмотилок для лову окуня. Цю блешню часто оснащують кембриками і намистинками, іноді працюють і з голим гачком. Протягом сезону можна використовувати середніх і дрібних розмірів «мурашок», а по першому і останньому льоду – великих. При такому використанні вони дають досить непогані результати. Їх потрібно використовувати при лові на глибині від п’яти метрів або на течії. Рекомендовані проводки: високочастотна або плавні похитування.

 «Уралка»

Також вельми популярна безнасадочна мормишка, зовнішнім виглядом нагадує вигнуту краплю. Зазвичай ця блешня має малий розмір і легка в освоєнні. «Уралка» прекрасно працює під час всього сезону, але найбільшої ефективності досягає по першому льоду. Безмотилки цього різновиду бувають і великого розміру. Такі «уралки» використовуються при лові окуня при сильній течії і на великих глибинах. Рекомендовані проводки: стандартні.

«Коза»

Вельми оригінальна безмотилка, схожа на «уралки», при цьому додатково має два гачки. Зазвичай оснащується різними елементами (намистинки, кембрики і т.д.), що привертають рибу. Існує кілька видів «кози», що відрізняються формою, грою яка застосовується, ступенем ефективності. Підбирати потрібний вид необхідно вже в процесі риболовлі. Така блешня проста в освоєнні і використанні. Для неї характерна повільна середньо частотна гра. Відмінно працює під час глухої зими в вилові пасивного окуня.

«Чортик»

Блешня, що імітує личинку бабки. Такі безмотилки можуть мати різну форму і додаткове оснащення. Вибір форми «чортика» рибалками здійснюється виходячи з умов риболовлі. Рекомендовані проводки: ступінчастий плавний підйом з ледь помітними коливаннями, «гірлянда».

«Німфа»

Безмотилка, особливістю якої є ефективна робота в конкретному положенні. Такий стан закріплюється за допомогою кембрика. Додатково до «німфи» кріпляться кольорові диски. Ця безнасадочна мормишка характеризується виробленими в воді високими коливаннями, за рахунок яких можна залучити рибу на значній відстані або ж розворушити пасивного окуня. З мінусів безмотилки можна відзначити те, що після кожної підсічки потрібно поправляти кембрик і диски, що значно уповільнює процес риболовлі.

«Банан»

Безмотилка, що імітує мормиша, яким люблять ласувати хижі риби. Такі блешні бувають різних кольорів, зазвичай натуральних або провокуюче яскравих. Гра з цією приманкою відрізняється різноманітністю. Додаткові рухливі елементи використовувати не рекомендується.

«Клопик»

Стара, раніше популярна низькочастотна безмотилка, відмінно працює по останньому льоду, але в плані ефективності поступається сучасним універсальним мормишкам. Рекомендована проводка: повільний підйом з плавними погойдуваннями і періодичними зупинками.

«Муха»

Знаменита, але застаріла приманка, досить складна в освоєнні. Ця блешня не відрізняється стабільністю і ефективністю. Зазвичай застосовується під час глухої зими для залучення пасивної риби. Рекомендовані проводки: опускання або підйом з низькочастотними коливаннями і короткочасними паузами.

Крім перерахованих вище видів існують і інші, однак вони є набагато менш популярними і застосовуються на практиці досить рідко.