Сучасні вуглепластикові спінінгові вудилища мають масу переваг і достоїнств. Але є у них і свої мінуси, головним з яких є крихкість, боязнь забруднень і необережного поводження.

Одним з найбільш ніжних місць в вуглепластиковому вудилищі вважається місце з’єднання двох колін. Попадання піску в місце стику часто призводить до поломки спінінга. Тому рибалка повинен утримувати ці ділянки в ідеальній чистоті.

Після кожної риболовлі потрібно акуратно протерти складові частини вудилища м’якою серветкою як зовні, так і всередині. Після цього відразу ж вудилище необхідно помістити в чохол, а потім в тубус.

Особливо потрібно звернути увагу на необхідність тубуса при транспортуванні сучасних спінінгових вудилищ. Статистика поломок говорить про те, що найчастіше вуглепластикові вудилища ламаються не при виведенні великої риби, а при перевезенні їх в багажнику разом з іншими предметами.

Досить на ямі підстрибнути автомобілю і сокира що лежить поруч з крихким вудилищем перетвориться на справжнього ката новенького спінінга. Вудилища з високомодульного графіту настільки тендітні, що, впавши з метрової висоти на землю, на бланку можуть з’явитися тріщини або станеться поломка коліна.

Кожному спінінгістові необхідно виробити корисну звичку. Перш ніж з’єднати два коліна, потрібно перевірити чистоту стикувальних місць. І якщо вони хоч трохи забруднені, краще ще раз ретельно все протерти.

Для плавного стикування вуглепластикових частин спінінга допоможе звичайний свічковий віск або стеарин. Досить шматочком свічки промазати сполучну частину коліна, щоб збірка вудилища стала легкою і якісною.

У спекотну сонячну погоду нерідко відбувається заклинювання з’єднаних частин вудилища. Це відбувається через велике зусилля при з’єднанні, а також завдяки сильному нагріванню сонцем чорного бланка при тривалій ловлі. Щоб роз’єднати частини вудилища, не можна докладати надмірну силу, тому що стінки вугільного бланка тонкі, їх легко зламати. Якщо не виходить роз’єднати два коліна, докладаючи при цьому велике зусилля, краще спробувати охолодити місце з’єднання. Це можна зробити, поклавши спінінг в тінь або в воду. Як тільки температура знизиться, потрібно витерти вудилище насухо і знову спробувати його розібрати.

Часто рибалки стикаються з необхідністю заміни тюльпана. Причиною може стати вищерблення або тріщина керамічної вставки, поломка вершинки вудилища. Щоб зняти тюльпан, досить нагріти його  полум’ям запальнички, і, повертаючи щодо осі вудилища, зняти за допомогою плоскогубців або пінцета. Прикріпити тюльпан до вершинки вудилища можна за допомогою епоксидного клею або «супермомента», не забувши виставити його по лінії інших кілець.

Дещо складніше замінити будь-яке інше пропускне кільце. Спочатку необхідно видалити шар лаку, попередньо прогрівши його феном. Потім знімається бандажна нитка, і кільце яке звільнилося можна нести в магазин для підбору аналога. Нове кільце встановлюється на вудилище, обмотується ниткою, проклеюється нітролаком або «епоксидкою» і зафарбовується лаком.

Перед укладанням вудилища на зимове зберігання його слід вимити і висушити. Тріщини на корковій рукоятці закладаються за допомогою клею і коркової крихти. Це запобіжить подальшому розтріскування і руйнування рукоятки.

Всі ці правила експлуатації вуглепластикового вудилища доступні і прості. А в подяку за турботу, спінінг відплатить господареві довгою і бездоганною службою на рибалці.