Частиною оснастки, за допомогою якої здійснюється закид, занурення насадки і погрузка поплавка є грузило. Грузила діляться на нерухомі, ковзаючі і плавно тонучі.

Нерухоме грузило

Зазвичай грузила роблять зі свинцю, рідше з інших металів і сплавів. Найпростіше грузило – це дробинка з прорізом посередині для кріплення до волосіні. Волосінь вставляють у проріз, потім стискають дробинку плоскогубцями. Грузило можна виготовити і самому, використовуючи пластинки свинцю. Слід пам’ятати, що для досить довгих і легких поплавків однієї дробинки буває недостатньо, а кріплення двох-трьох і більше нерідко веде до заплутування основної жилки і повідка, тому відстань між дробинками потрібно розраховувати, таким чином, щоб оснастка не заплутувалась. Змінюючи вагу грузила, легко варіювати погрузку поплавка.

Ковзаюче грузило

При сильному вітрі або хвилі поплавок і грузило смикаються, відлякуючи рибу. У цьому випадку грузило закріплюють трохи вище звичайного рівня. У спокійній воді грузило ставлять в 10-15 см від гачка, а при лові на течії грузило і поплавок підбирають відповідно до сили течії. При вітрі грузило виконує роль стабілізатора, зменшує парусність волосіні. На швидкій течії і при дальньому закиданні користуються обтяженими ковзаючими грузилами.

Плавно тонуче грузило

Цікаво ловити з плавно тонучим грузилом. Усередині нього розміщений легкий матеріал, який дозволяє грузилу, а відповідно і насадці тонути повільніше, що привертає увагу риби.

Сподіваюсь інформація була для Вас корисною! Дякую що проявили цікавість до мого сайту! Успішної Вам рибалки!