Вітаю всіх любителів рибалки на сайті Український Риболов. Сьогодні ми з вами познайомимось з мабуть ще дідівською донною оснасткою, яку в простонародді називають закидушкою. Однак закидушку успішно використовують і по сьогоднішній день.

Закидушка призначена для рибалки на рибу, що мешкає поруч з дном, при значній віддаленості від берега. Закидають її, що не є дуже зручно, з руки. Однак закидушка є досить уловистою снастю. Закидушка зручна в тому сенсі, що вона не дорога в виготовлені і, крім того, застосовуючи закидушку можна значно збільшити площу облову.

Як зробити закидушку?

Закидушка складається з вудильника і прикріпленого до нього мотовильця або котушки, основної волосіні, грузила, повідців і гачків на них, а також сигналізатора кльову. Вудильник виготовляють з звичайної палки, один кінець якої загострюють для того, щоб було зручніше закріпити його в берег. На іншому кінці вудильника закріплюють пропускне кільце для волосіні, а трішки нижче, закріплюють мотовильце або найпростішу котушку (зазвичай місце кріплення обмотують звичайною швейною ниткою і покривають клеєм).

Деякі рибаки, зберігають закидушки на мотовильцях або котушках, а по приході на місце лову зрізають на березі палку, вставляють її в землю і після закиду закріплюють на її кінці жилку.

Основну жилку використовують діаметром – 0,3-0,5 мм, довжина її має бути не менше 40-60 метрів. Повідці для середньої риби діаметром 0,18-0,27 мм, для крупнішої  – 0,3-0,4 мм, їх довжина орієнтовно 20-40 см. Необхідно пам’ятати – чим довші повідці, тим важче закидати з руки. Повідці можна застосовувати як знімні (приєднані карабіном або петля в петлю), так і постійними. Прив’язують їх до основної жилки так, щоб вони не заплутувались на оснастці.

Гачки підбирають в залежності від типу наживки і риби на яку планується рибалка. При оснастці закидушки, як правило, застосовують не більше трьох гачків.

Грузила застосовують різні масою від 100 до 350 грам. Форми і розмір залежать від типу водойми. Також необхідно забувати про застосування вертлюжків між основною волосінню і повідцями, а також між волосінню і грузилом, щоб вони менше закручувались на течії і при закиданні.

У ролі сигналізатору кльову, краще застосовувати спеціальний дзвіночок. Його необхідно підв’язати кусочком жилки до підставки, щоб він не загубився при підсіканні. Виставляти сигналізатор необхідно так, щоб під його вагою, волосінь прогиналась під тупим кутом.

Як закидати закидушку?

Закидають донку закидушку так:

• перед тим як закинути, волосінь кільцями або змійкою викладають на землю (попередньо необхідно очистити місце від трави і зайвого мусору);
• кінець оснастки з грузилом беруть в руку, трішки вище повідців;
• сильно розхитавши (але так щоб не злетіла наживка), посилають грузило вперед, як можна далі;
• якщо на березі залишилась лишня волосінь, її підмотують на котушку або мотовильце і виставляють сигналізатор.

Я б не рекомендував закидати снасть, так як кидають звичайно камінь, коли грузило береться безпосередньо в руку, а повідці з гачками залишаються за рукою. Такий спосіб дуже небезпечний. При закиді, снасть з гачками яка летить вслід за грузилом, може зачепитись за руку.

Успішним закиданням можна вважати таке, коли грузило разом з насадкою, пішло під воду на відстані 35-50 метрів від берегу. Коли грузило падає на дно і волосінь ослаблюється, її закріплюють на кінці вудильника і встановлюють сигналізатор. За покльовками стежать по коливанню сигналізатора. Підсікати рибу, необхідно взявшись рукою за волосінь.

Ну от, я розповів вам майже все, що потрібно знати по такий вид донної снасті як закидушка.